Захисники довкілля закликають енергоіндустрію до переходу на альтернативні джерела енергії – енергію вітру, води, сонця. Місць, де сонце сяє яскраво майже протягом усього року, на планеті багато. Технологія використання сонячних променів для вироблення енергії була освоєна десятки років тому. Здавалось би – ось вам готове вирішення проблеми забруднення навколишнього середовища. Втім, лише 1% світових енергетичних потреб задовольняють за допомогою сонячної енергії. Науковці твердять, що потенціал енергії сонця величезний – питання лише у початковому фінансуванні для розробки більш дешевих технологій її виробництва.

Лас-Вегас – місто вогнів. Більшість електроенергії надходить від спалення невідновлювальних енергоносіїв, які забруднюють довкілля. У пустелі, лише кілька кілометрів від міста, нова електростанція виробляє електроенергію з джерела, яке не забруднює навколишнього середовища і ніколи не виснажиться. Це станція Невада Солар-один, де для виробництва

Сонячні панелі

електроенергії використовується концентрована енергія сонця. Директор Боб Кейбл пояснює специфіку роботи електростанції:

“Ми це робимо за допомогою дзеркал. Величезні параболічні споруди з дзеркалами направляють сонячну енергію до приймача, де так звана трансформаторна рідина нагрівається до 390 градусів за Цельсієм”.

Після цього трансформаторна рідина нагріває воду, перетворюючи її у пару, яка у свою чергу рухає турбіну та продукує таким чином енергію. За словами директора станції, на 120-ти гектарах пустелі можна виробити достатньо енергії для забезпечення струмом 14 тисяч домівок. Марк Мехос експерт Національної лабораторії відновлювальних джерел енергії, розміщеної у штаті Колорадо, каже, що південно-західна частина Сполучених штатів має достатньо відкритої, пологої поверхні, яка отримує багато сонячного світла, тому використання відновлювальної сонячної енергії тут є ідеальною альтернативою:

“За умов розумного підходу до використання енергії сонця ми можемо виробляти у десять разів більше електрики, ніж потребує наразі країна”.

Мехос каже, що технологія використання концентрованої сонячної енергії має величезний потенціал у будь-якій точці планети, куди протягом року поступає велика кількість сонячного тепла – в Іспанії, Північній Африці, на Близькому Сході. Однак, сьогодні сонячна енергія забезпечує лише один відсоток енергетичних потреб світу. Він каже, причина – у її високій ціні. Тому науковці лабораторії у Колорадо працюють над проектом, мета якого на половину зменшити вартість сонячних дзеркал.
 
Працівник Національної лабораторії відновлювальних джерел енергії Шерил Кеннеді зазначає:

“Ми б хотіли створити дзеркало, яке б ніколи не ламалось, було б дуже дешевим, мало важило та ніколи б не забруднювалось”.

Шерил зазначає, що турбіни-приймач мають бути виготовлені з антикорозійних матеріалів:

“Ці два елементи – турбіна та дзеркала – разом складають половину вартості виробництва. Так що головне – знайти спосіб їх дешевого виготовлення”.  

Коли сонце сідає, робота станції зупиняється. Для того, щоб виробництво продовжувалося і вночі, науковці провинні знайти дешевий спосіб зберігання гарячої трансформаторної рідини. Марк Мехос каже, у теорії – все просто: 

“Все що нам потрібно – це гігантська кавоварка. Це як налити каву у термос”.

Однак гігантський термос для зберігання концентрованої енергії сонця має бути дуже надійним. За словами Мехос найкраще температуру утримує рідкий розчин солі, а сіль спричиняє іржу. Марк Мехос каже, якщо науковцям вдасться вирішити цю проблему – станції на зразок Солар-один працюватимуть вночі:

“Якщо ми знайдемо шляхи знизити вартість збереження трансформаторної рідини для безупинної роботи станцій та дешевого виготовлення основних компонентів виробництва – концентрована енергія сонця стане провідним енергоносієм у США та світі”.  

Невада Солар-Один належить іспанській енергетичній компанії “Аксіона”, яка наразі будує на території США ще кілька станцій. Саме Іспанія є світовим лідером у використанні енергії сонця. Мехос сподівається, що американський уряд, на зразок іспанського, почне інвестувати серйозні кошти у розвиток нових технологій для виробництва чистої, відновлювальної енергії.