За даними демографічних досліджень, 3% населення Землі, або ж 190 мільйонів людей проживають за межами країн, у яких вони народилися. Щодо України, то найбільш відчутною для неї виявилася четверта хвиля міграції. З 1993-го року кількість населення зменшилась із 52 мільйонів до 46-ти – значною мірою через міграційні процеси. За невтішними прогнозами демографів ці показники обіцяють лише зростати, і в 2026-му році населення України може становити лише 43 мільйони людей.

В той час, коли соціологи б`ють на сполох про відтік інтелектуального  потенціалу, адже кожен четвертий емігрант з України має вищу освіту, а економісти говорять про відчутне вливання коштів в економіку країни, поза увагою залишається інший аспект: який вплив має українська діаспора на політичне, соціальне та культурне життя в Україні.

Нещодавно в Інституті Джонса Гопкінса у Вашингтоні відбулася дискусія про роль діаспори та механізми впливу на внутрішні процеси в Україні, Молдові та Албанії. Для емігрантів із цих країн в Північній Америці спільним є не лише соціалістичне минуле чи втеча від переслідувань режиму. Всі вони мають спільну мету – сприяти утвердженню демократичних цінностей у своїх рідних країнах.

У дискусії, серед інших, брала участь президент Фундації Україна-США Надія МакКоннел, яка є представником політичної іміграції:

«Моя сім`я, як і більшість людей, які іммігрували після Другої світової війни, були більш політично мотивованими. Втікаючи від комунізму, для них завжди залишався єдиний пріоритет – ідея незалежності України, як також збереження української культури та історії».

Надія МакКоннел продовжила, що здобувши незалежність, Україна опинилася перед багатьма іншими проблемами, серед яких – брак досвіду в управлінні державою та нестача коштів для розвитку демократичних інституцій. Саме задля цього була створена Фундація Україна - США, яка за 17 років своєї діяльності реалізувала багато проектів. Починаючи від створення моніторингових груп під час виборів, до ініціативних команд в органах місцевого самоврядування по всій Україні.

Надія МакКоннел

«Нашим найбільшим і найуспішнішим проектом була робота на місцевому рівні по всій Україні. Ми були приємно здивовані результатами і винахідливістю українців, тим, як з обмеженими ресурсами їм вдавалося вирішувати місцеві проблеми» – сказала пані МакКоннел.

Однак, за словами президента Фундації Україна-США, більшою від обмеженості ресурсів виявилися проблеми процвітання корупції та відсутність в українського уряду досвіду співпраці з неурядовими організаціями:

«Не думаю, що раніше український уряд мав досвід співпраці з неурядовими організаціями. Але він побачив, що ми не стільки задіяні у внутрішній політиці країни, скільки в тому, щоб допомогти українцям та поділитися з ними досвідом».

Фундація співпрацює з політичним істеблішментом обох країн. До багатьох проектів в Україні залучено американських фахівців. Завдяки такій співпраці українські внутрішньополітичні процеси стають більш зрозумілими для американського уряду.

За словами Надії МакКоннел, хоч кожна хвиля імміграції мала свої відмінності, місія діаспори завжди залишалася незмінною.

Українська діаспора відзначається тим, що бере активну участь в заходах щодо визнання Голодомору 32- 33-их років, як також в акціях щодо захисту прав людини та свободи слова; відтак докладає максимум зусиль, аби світова спільнота не залишалася байдужою до проблем українського минулого і сьогодення.