Силовий допит у Генпрокуратурі репортера інтернет-видання «Українська правда» збурив журналістську громаду. На захист Сергія Лещенка, якого притягли як свідка у кримінальній справі після його матеріалів про отруєння президента, уже організовують мітинги в Києві. Сам журналіст вважає, що викликами до Генпрокуратури його намагаються змусити мовчати.

Замість свого робочого місця за комп`ютером в редакціїї «Української правди» Сергій Лещенко два дні цього тижня провів у Генеральній прокуратурі. Його викликали на допит у зв`язку із публікаціями про отруєння Віктора Ющенка. Зокрема інтерв`ю із депутатом і колишнім соратнкиом президента Давидом Жванією. Той зробив сенсаційну заяву, що ніякого отруєння діоксином не було.

Пікантність ситуації полягала в ще й в тому, що після цих публікцій журналіста вирішили доправити до слідчого силою. Генпрокуратура стверджує – усе законно. Повідомлення з`явилося на офіційному інтернет-сайті відомства:

«Оскільки Лещенко С.А. жодного разу на виклики до прокуратури не з'явився, а названі ним причини не є поважними, слідчим була винесена постанова про застосування приводу свідка. Будь-яких порушень кримінально-процесуального законодавства щодо нього не було допущено».

Медіаюрист Роман Головенко підтверджує: нині закон дозволяє допитувати журналіста у якості свідка у справі, про яку він пише. Але парламент уже розглядає нову версію законодавства, яке змінить цю ситуацію. Роман Головенко зазначає:

«Формально в прокуратури були підстави застосовувати примусовий привід. Є необхідність розслідувати кримінальну справу. І це – на розсуд слідчого».

Втім Сергія Лещенка непокоїть не так примусовий привід, як вимога слідчого дати підписку про нерозголошення даних досудового слідства.  Він підозрює, що в такий спосіб йому намагаються заткати рота:

«Це – спроба заборонити мені займатися професійною діяльністю і писати на тему отруєння Ющенка. Вони сказали, що будь-які факти з історії отруєння можуть бути розцінені як таємниця слідства, яку я розголосив. А це – стаття кримінального кодексу».

Таким чином, каже Лещенко, можна змусити репортерів не писати про цю або будь-яку іншу резонансну справу:

«Можна наприклад запросити на допит 10 журналістів, які активно займаються цією темою, взяти з них підписку і ця тема буде набагато менше висвітлюватися в пресі. Це – гарний інструмент, який можна застосовувати, коли буде таке завдання».  

Роман Головенко також вбачає в діях прокуратури загрозу для свободи слова в Україні:

«Є питання до ефективності роботи прокуратури і до того, чи були підстави просити Лещенка, щоб він не писав більше про цю справу».

Проте сам журналіст каже, що не мовчатиме i продовжуватиме писати на цю тему.