Після нападу Росії на Грузію зросли шанси останньої бути запрошеною до НАТО. Таку думку висловлюють українські експерти із застереженням: якщо реакція Заходу на російську агресію буде адекватною.

Поки в Грузії лунають останні вибухи, а сторони конфлікту уточнюють цифри втрат, світові мас-медіа узялися підбивати підсумки цієї п`ятиденної війни – першої міждержавної війни, яка потрясла пострадянський простір. Хто переміг і хто переможений, хто виграв у військовому протиборстві і хто – в інформаційному? Серед тем, які обговорюють експерти, – наслідки збройного конфлікту для перспектив членства Грузії в НАТО. Чи російська агресія змусить держави-члени Альянсу поквапитися із запрошенням Грузії? Чи, навпаки, війна, продемонструвавши нестабільність країни, відлякає благополучний Захід? Українські експерти схиляються до першого варіанту відповіді. Напад Росії на Грузію збільшив шанси останньої бути запрошеною до Плану дій щодо членства в НАТО, – стверджує експерт з проблем воєнної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак:  

«З моєї точки зору, зараз у тих країн Європи, які були проти приєднання Грузії і України до ПДЧ, буде менше аргументів. Тому що основний був аргумент у Німеччини і Франції, що загрози немає, немає про що говорити і не треба загострювати ситуацію. А тепер ситуація загострена. Однак Росія, вигравши цей бій в Грузії і посиливши свої позиції, програла інформаційну війну у світових засобах масової інформації, це очевидно, тому що весь світ вважає, що Росія почала заздалегідь сплановану війну з метою змінити режим в Грузії.

Тепер всі побачили, що є загроза, і ця загроза, за принципом доміно, може перекинутись на Крим. Тобто ситуація вже спровокована, напруга вже виникла, і немає такого аргументу, що приєднання до Плану дій щодо членства загострить ситуацію. Її вже нема куди загострювати. Вона вже загострена до межі, і тому у противників приєднання Грузії і України до ПДЧ менше аргументів з точки зору безпеки».

Відповідаючи на це ж запитання – чи пришвидшить війна просування Грузії в НАТО, інший експерт з проблем міжнародної безпеки Євген Жеребецький висловлює сподівання на інстинкт самозбереження Заходу:
 
«Це складне питання. Усе залежить від того, наскільки перелякані німці з французами і взагалі західний світ. І взагалі – чи існують якісь домовленості Америки з Путіним щодо Грузії закулісні, про які говорять. Мені здається, якщо на Заході, зокрема в Німеччині і Франції, мислять реально, то вони мають розуміти, що Росія не спиниться на цьому. Це перша проба – як Європа зреагує на це. Якщо Захід це проковтне, то наступною буде Україна. А тоді можна махати ядерною дубинкою, нафтовою, газовою і змушувати Європу закривати очі на речі, на які очей не можна закривати. Особисто я надіюся все ж таки на здоровий глузд, що негайно нададуть ПДЧ грузинам. Бо в іншому випадку ситуація просто буде неконтрольована. І наслідки можуть бути страшні для цілого світу».

Втім, нагадує експерт, Захід уміє й дивитися крізь пальці на «пустощі» Росії –  геноцид у Чечні чи ув`язнення Ходорковського. Тому можливі різні варіанти, каже Жеребецький:

«Усі думають, що агресор є, але давайте робити вигляд, що нічого не сталося, бо нас не б`ють. Але ж цей дзвін не по комусь дзвонить, він дзвонить по тобі».

А тим часом українські видання цитують слова Генерального секретаря НАТО Яапа де Гооп Схеффера, який зазначив:

«Війна не означає, що Грузія обов`язково позбудеться можливості вступити до Альянсу, однак вона не підвищила її шансів».