Дії українського керівництва під час конфлікту на Кавказі були недостатньо ефективними, каже керівник парламентського комітету з питань бепеки і оборони Анатолій Гриценко. Президент мав відкликати з відпусток усіх силовиків і зібрати засідання Ради нацбезпеки і оборони, на якому ухвалити стратегію дій. Не варто було робити голослівних заяв про заборону повернення російського флоту до Севастополя, або скасовувати візит делегації МЗС до Москви, – каже Гриценко:

Анатолій Гриценко

«Треба розуміти – Росія ніколи не залишиться в ізоляції. Захід зацікавлений у співпраці із Росією у багатьох інших напрямках: Іран, антитероризм, озброєння, і так далі. І тому відмовлятися від контактів і від консультацій – це абсолютно не розумно для двох держав, які мають такий рівень взаємозалежності в економічному і політичному форматі. Можливість говорити один одному навіть різкі речі – це набагато краще, ніж сидіти кожному у себе вдома і спілкуватися заявами через інтернет, ЗМІ. Я вважаю, що нам треба їхати в Москву, а їм їхати в Київ. У нас набагато більше можливостей для досягнення порозуміння, ніж у тих країн, які розташовані далеко від Росії. Хоча б з урахуванням історії і тих звязків, які є між нашими державами».

Гриценко зазначив, що у відносинах з Росією слід уникати пустих заяв, а краще продемонструвати вміння вирішувати проблеми дипломатичним шляхом:

«Не треба демонізувати Росію. Це – одна із кількох сильних держав світу. Далеко не найсильніша. Право сили було в міжнародних відносинах завжди. Але й слабші держави, менші за своїм потенціалом спроможні подавати свій голос і його відстоювати.

З Росією треба чітко визначити – де є наш інтерес, і де є межа переговорів. Якщо домовилися – слід виконати свої зобов`язання, стати здібними домовлятися. Тоді з нами будуть нормально працювати. Пусті обіцянки, потім порожні заяви і їх невиконання – це не сила держави. Цього треба уникати».

У той же час Гриценко називає неможливим повторення грузинського сценарію подій в Україні:

«Є розуміння і в Кремлі, і в Києві воно точно є, що конфлікт військового характеру між Україною і Росією – це буде катастрофа для всієї Європи. З дуже тяжкими наслідками економічного, енергетичного, екологічного та іншого характеру. Тому замість того, щоб обговорювати питання, чи ми готові до воєнного конфлікту і наскільки готові, треба говорити про те, що політики повинні зробити все, щоб такого конфлікту не було. Ті люди, які допустять війну між Україною і Росією, будуть прокляті історією».

З конфлікту на Кавказі Україна має винести серйозні уроки, – вважає керівник парламентського комітету з питань бепеки і оборони:

«Війна на Кавказі більш серйозно поставила питання перед кожним громадянином. Що все ж таки, крім протистоянь всередині країни – «коаліція – некоаліція», «ширка – неширка» є набагато серйозніші виклики, які начебто далеко, за сотні кілометрів від України. Але вони впливають на наше життя. І не можуть не впливати. Значить треба мати міцну державу, суспільство. Для того, щоб бути спроможним протистояти цим викликам. Під час цього конфлікту ми побачили з якими країнами ми можемо працювати, щоб протидіяти таким викликам. Думаю, що після того, що відбулося на Кавказі набагато менше громадян України буде ставити питання «А чи потрібна нам армія, для чого ми утримуємо наше військо? Навколо ж мир!» Я думаю, що «пацифістів» навколо стане менше. І більш вимогливим буде голос суспільства щодо того, якою має бути наша оборонна доктрина, збройні сили, інші силові структури. Наскільки ефективною і сильною має бути наша зовнішня політика. Важливість цих питань буде більш зрозуміла суспільству».

У нинішній ситуації питання національної безпеки може об`єднати українське суспільство, – вважає Гриценко:

«Зараз не йде мова про вступ України до НАТО. До цього не готова Україна як держава. До цього не готове наше суспільство. Воно не сприймає зараз такої постановки питання. Треба працювати над підвищенням життєвих стандартів в усіх сферах. Це й буде підготовкою до вступу в будь-яку організацію. І в НАТО і в ЄС. Треба менше говорити, а більше діяти. Не говорити про ПДЧ, а виконувати його. Тому що це – в інтересах українців. Зараз ми рухаємося до низу. Влада робить все можливе, щоб зруйнувати всю державну машину і збільшити прірву між суспільством і органами влади. Постановка питання – стати членом Альянсу – це не мета. Це механізм. Мета – підняти стандарти життя в Україні до хоча б середньоєвропейського рівня. Маючи економічний і промисловий потенціал, ми можемо це зробити. Говорити про те, що будуть якісь кардинальні зміни протягом найближчих півтора року до виборів я не бачу підстав. Тому що йде війна за президентське крісло. Не за стратегію розвитку держави, а саме за крісло».