Упродовж майже тридцяти років Берлінська стіна була символом холодної війни. Це був поділ міста, який позначився на цілій країні. Її падіння 9 листопада 1989 року не лише символізувало крах комунізму у Східній Німеччині, але й закінчення холодної війни. Бранденбурзькі ворота – одне із видатних місць Берліна. Колись парадний в`їзд у столицю Прусського королівства, у двадцятому столітті став бар’єром між східною і західною частинами міста. На мосту на околицях Берліна представники обох сторін іноді зустрічались, аби обмінятись шпигунами. Розповідає берлінець Гайо Кьолінг: «Так, я думаю, обмін відбувався саме тут. Таємних агентів відсилали з одного військового контрольного пункту в інший під відкритим наглядом обох сторін. Однак для цивільного населення з 1961 року міст більше не існував. Ми не могли до нього наближатись. Міст було видно з відстані, але стіна блокувала доступ до нього». Стіна на десятиліття стала невід`ємним символом Берліна. Цей фізичний бар’єр у самому серці міста було споруджено у серпні 1961 року за вказівкою комуністичного уряду Східної Німеччини. Вона відокремлювала східну і західну частини не лише міста, але й цілої країни. Це був найбільш наглядний символ залізної завіси між Заходом та країнами радянського табору, який постійно нагадував про зростаюче напруження між таборами в умовах холодної війни. Однак з часом, комуністична система почала давати все більші і більші тріщини. Люди на Заході знали, що Східна Німеччина була у важкій ситуації, каже політичний аналітик Берлінського вільного університету Йохен Штаадт, що її економіка котилася вниз. Одначе, більш очевидним сигналом змін став прихід до влади в Радянському Союзі Михайла Горбачова: «Коли Горбачов прийшов до влади у Радянському Союзі, стали з`являтися певні знаки, одним із найголовніших було те, що люди в СРСР почали відкрито говорити про можливе об’єднання Німеччини». Між керівництвом Москви і Східної Німеччини почали виникати суперечності у поглядах. Цього з нетерпінням очікували західні лідери, серед них і тодішній президент США Рональд Рейґан. Важко забути ці його промовисті слова: «Пане Горбачов, знесіть цю стіну»! Цей заклик американського президента лише підсилив рух реформ, який назрівав у країнах радянського табору. До літа 1989 року Східна Німеччина почала шукати шляхи до заходу і країну охопили мирні демонстрації протестів. Аналітик Лондонської школи економіки Майкл Кокс вважає, що як тільки Радянський Союз, Москва, Горбачов і Політбюро прийняли рішення не застосовувати проти демонстрантів сили, то весь карточний будинок почав розвалюватися. І врешті розвалився. 9 листопада 1989 року Берлінська стіна, а з нею і комуністичний уряд Східної Німеччини стали історичним минулим. Однак те, що трапиться потім з Німеччиною важко було передбачити. Дальше були переговори про нову структуру Європи і те, яку роль відіграватиме в ній об’єднана Німеччина. Говорить Майкл Кокс: «У 1989 році, коли Німеччина об’єдналася, багато європейців були дуже занепокоєні. Було неабияк важливо залучити Німеччину в Європу як атлантичного гравця. Не забувайте, що в решті Горбачов мав на це погодитись». Німеччина об’єдналася, Радянський Союз розвалився, холодна війна підійшла до завершення. Хоч Гайо Кьолінг продовжує жити у східному Берліні, тепер він може вільно проходити через Бранденбурзькі ворота, адже стіни, перепускних пунктів чи будь-яких інших бар`єрів більше немає.
E-mail
вислати на принтер
