Україна наступного місяця знову планує розрахуватися за куплений в Росії газ за рахунок кредитних ресурсів. Це підтвердив віце-прем'єр українського уряду Григорій Немиря. За його словами, Кабмін вже звернувся із проханням про надання позички до Міжнародного валютного фонду. Водночас урядовець визнає, що без чергового траншу МВФ із розрахунками за імпортний газ проблеми виникнуть вже до кінця року.

Експерти кажуть, що цього року майже половина закупленого в Росії палива оплачена кредитними коштами. У листопаді Кабмін сподівався отримати фінансування від Нацбанку, однак той відмовився викуповувати урядові облігації. НАК «Нафтогаз» не має власних коштів для розрахунків за паливо з «Газпромом». В компанії нарікають на незадовільний стан розрахунків українських споживачів за газ. Нині вони сплачують лише три чверті поточних платежів. Останнім часом заборгованість зросла до 2,5 мільярдів гривень.

У президентському секретаріаті називають залучення кредитів на оплату поставок газу «дорогою до катастрофи». Перший заступник глави секретаріату глави держави Олександр Шлапак прогнозує, що за цю помилкову стратегію уряду пані Тимошенко доветься розраховуватися її наступникам або їй самій, якщо вона й далі посідатиме прем'єрське крісло.

Втім, навіть перспективи відновлення співпраці з МВФ та отримання чергового траншу до кінця року нині виглядають досить примарними. Фонд вимагає злагодженних дій та спільної економічної політики різних гілок української влади. Однак президентський секретаріат, керівництво уряду і НБУ поки далекі від консенсусу. На сьогоднішній зустрічі представників цих інституцій сторонам не вдалося зробити кроків, які б розблокували подальше фінансування Міжнародним валютним фондом. Віктор Ющенко наполягає, щоб гроші МВФ витрачалися не на поточне споживання і розрахунки за газ, а на підтримку економіки.

Через це в Росії знову заговорили про загрозу зриву Україною постачаннь газу до країн ЄС взимку цього року. Втім у Києві заспокоюють, що НАК «Нафтогаз» має у сховищах рекордну кількість палива, якого вистачить на власне споживання та транзит до Європи принаймні на 6 місяців.