Для зміни зовнішньополітичного курсу України немає жодних підстав. Таке переконання висловив новий заступник голови президентського секретаріату Олександр Чалий. На його думку, президент має достатньо повноважень для того, щоб гарантувати стабільність курсу. Втім експерти зауважують, що в умовах протистояння між гілками влади Кабмін та Верховна Рада зможуть, якщо не радикально розвернути його, то суттєво відкорегувати.

Про ймовірну корекцію зовнішньополітичного курсу України заговорили відразу після формування антикризової коаліції та призначення главою уряду Віктора Януковича. Передвиборчі виступи лідера Партії регіонів не залишали сумніву – новий уряд не буде торпедувати вступ України до НАТО. Натомість робитиме все для зближення з Росією.

До цього часу найпоказовішою заявою пана Януковича була його відмова від переходу до плану набуття членства в НАТО.

До цього часу протиріччя у баченні зовнішньої політики держави урядом та президентом згладжував міністр закордонних справ Борис Тарасюк. Але нині після переходу блоку Наша Україна в опозицію його можуть відправити у відставку. Пропонувати нових кандидатів на цю посаду може лише президент. Але правляча «антикризова коаліція» у Верховній Раді має можливість заблокувати будь-якого висуванця глави держави. Відтак, на цю посаду президенту доведеться шукати компромісну фігуру. Оглядачі знову заговорили про ймовірність корекції зовнішньополітичного курсу.

Заступника глави президентського секретаріату Олександра Чалого нині називають одним із ймовірних наступників пана Тарасюка на міністерській посаді. Хоча він заперечує подібні повідомлення. Він запевняє, що зміна міністра не може призвести до корекції зовнішньої політики держави:

«Сьогодні засади зовнішньої політики у формі закону визначені, і я б хотів особливо наголосити, що з точки зору стратегії зовнішньополітичного курсу немає суперечностей між засадами зовнішньої політики, які визначені парламентом, проголошені президентом і урядом. Є деякі тактичні розбіжності стосовно форм, термінів, однак стратегічно зовнішньополітичний курс України сьогодні виглядає цілісним... Що стосується засад зовнішньої політики - моя оцінка як експерта – сьогодні немає жодного зовнішньополітичного питання, яке могло б бути зняте з порядку денного і набрати більше 300 голосів».

Втім оглядач Дмитро Губенко вважає, що уряд таки має достатньо важелів для корекції зовнішньої політики. Адже за тією ж Конституцією, він визначений виконавцем рішень президента у цій сфері:

«Насправді багато вирішує середня ланка. Вона в разі потреби може затягти будь-яке рішення і перетворити будь-яку ініціативу на щось протилежне. Не можна забувати про бюрократичну складову роботи. Ті самі рішення, які нині важливі для прийняття України до СОТ, банально затягуються у різноманітних бюрократичних процедурах. Через це вступ України до СОТ цього року опинився під зарозою».

Главі держави доведеться рахуватися із цими реаліями, наголошує Губенко. Особливо, якщо конфронтація між президентом та прем`єром загострюватиметься й надалі. Тоді будь-які ініціативи Віктора Ющенка будуть блокуватися на рівні виконавців.