Західна мода – “зелений” туризм – приходить в українські Карпати. В організації цього альтернативного виду туризму природоохоронці вбачають шанс на процвітання краю та збереження Карпат для майбутніх поколінь.

У родині Василя Мартиновича з діда-прадіда займалися конярством. Колись у нього була повна стайня коней, тепер лишилася одна Муха. Зараз це економічно невигідно, – каже господар:

“Зараз все дороге! Одна підкова – 11 гривень!”

Надії на те, що дідівське ремесло не пропаде, а гуцульська порода коней відродиться, Василь Мартинович пов’язує з тим, що в його далеке гірське село прийде туристичний бізнес:

“До нас доріг нема, а гірські стежки. То би й рюкзаки підніс, і покатав би десь. Заробив би якусь копійку”.

Сподівання можуть збутись. І хоч тут під Раховом Закарпатської області немає ні баз відпочинку, ні гірськолижних курортів, – зате є прозорі джерела та букові праліси, корови з вим’ям, повним екологічно чистого молока, і хліб, спечений у печі. Заради цього варто їхати з Голландії, – каже гість Рахова, мешканець Амстердама, еколог Менно Гутстра:

“Найбільш вартісним для західноєвропейців є відчуття автентичності. Їм було б цікаво пожити в карпатському селі, побачити, як люди фермерують,  побачити тварин чи навіть їхні сліди. Наприклад, вовків, рисей уже немає в нас у Західній Європі, і все це дуже привабливо для туристів”.

В усьому світі входить в моду “зелений” туризм. Більшає попит на відпочинок серед дикої природи, зростає інтерес до автентичних страв і традиційних ремесел. Як поширити світову моду на українські Карпати – обговорювали на міжнародній науковій конференції, яка нещодавно відбулася в Рахові. У розвитку екологічного туризму тут бачать шлях до економічного процвітання краю. Сьогодні туризм дає лише 10% надходжень до місцевого бюджету, тоді як 90% приносить лісозаготівля, а має бути навпаки, – каже директор Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор:

“Потенціал для розвитку екотуризму в нас надзвичайно великий. Це мальовнича природа, це унікальне біорізноманіття, це прекрасні ландшафти плюс культура і традиції, які тут є, справді є тим “клондайком”, який може привести до бурхливого розвитку туризму”.

Водночас “зелений” туризм – поняття в Україні поки що незвичне. Він хибно асоціюється в багатьох із шашличками на природі, витоптаною травою і купою залишеного сміття. Як застерігали учасники конференції, екологічний туризм відкриває для туристів раніше не доступні місця – заповідники та національні парки. Якщо їх спеціально не облаштувати, тоді замість екотуризму в Карпатах отримаєм екотероризм, – каже професор Львівського національного університету, еколог Юрій Зінько:

“Один із символів України гора Говерла зараз фактично є антирекламою екотуризму. Масові сходження! Вона вся в шрамах від цих неорганізованих стежок”.

У тому, наскільки далекий від досконалості один з небагатьох існуючих в Україні “зелених” маршрутів – на Говерлу – учасники конференції мали змогу переконатися самі. Масові сходження на найвищу вершину України сьогодні порушують усі норми антропогенного навантаження на екосистему, від сотень самочинних стежок довкола прокладеного маршруту деградують гірські грунти, на утворення одного сантиметра яких потрібна тисяча років. На гору, що стала жертвою своєї популярності, попри протести екологів, примудрялися видиратися навіть автомобілями!

Якщо ви підкорите вершину у дощову, туманну погоду, вам навряд чи вдасться помилуватися довколишнім краєвидом. Зате ви побачите порожні пляшки та поліетиленові кульки – сліди перебування тут попередників. 

Тим часом основний принцип екологічного туризму – не нашкодити довкіллю. “Зелені” туристи використовують тільки екологічно чистий транспорт – велосипеди чи безмоторні човни, привали організують у строго відведених для цього місцях, ягоди і квіти збирають лише у дозволених зонах. Саме такий туризм, кажуть науковці, потрібен Україні. Організований за міжнародними стандартами, екотуризм дає шанс зберегти Карпати для майбутніх поколінь.