Останні 10 років професор університету Маямі Джеррі Алт займається вивченням найстаршої океанської риби – тарпона, яку часто називають водним Голіафом. Риба, що пережила динозаврів, сьогодні опинилася на межі вимирання. Професор Алт має кілька пояснень цьому – серед яких – зменшення чисельності маленьких креветок – найулюбленішої їжі тарпонів. Від п’ятої ранку морський біолог Джеррі Алт та його команда полюють у Флоріда-Кіс на тарпона. Ця риба є мрією рибалок – велика, швидка, сильна, спроможна стрибнути в повітря на три з половиною метра. Її дуже важко піймати. А піймавши, ще треба з нею поборотись. Але члени команди - не рибалки. Вони досліджують цих риб. Тепер вони вимірюють свій улов – півтора метри довжини, 62 сантиметри в обхваті, вага - майже 60 кг. Вони роблять забір ДНК та імплантують сателітний пристрій. Наступні кілька місяців пристрій постійно записуватиме місцезнаходження риби, глибину, солоність і температуру води. Професор Алт пояснює, що станеться пізніше: «Пристрій відділиться від рибини, підніметься на поверхню, підключиться до супутникової мережі Арго, передасть всю інформацію, а відтак я отримаю її у вигляді комп’ютерного листа». Досі вагомих досліджень тарпонів не проводилось. Але оскільки впродовж кількох останніх років кількість цих риб почала зменшуватись, збільшився попит на інформацію про неї. Професор Алт каже, що на карту поставлені мільярди доларів у випадку зникнення тарпонів: «У Флориді комерційне риболовство дає мільярд доларів доходів на рік. Спортивне рибальство дає 10 мільярдів доларів на рік. Ця галузь дає Флориді більше прибутків, ніж цитрусові». Еней Брекет за тарпонами приїжджа на Флориду з Джорджії вже 42 роки: «Я рибалю всюди у світі, і можу сміливо сказати – тарпон є найцікавішою рибою для рибальства в океані», - розповідає він. Професор Алт використовує акваланг, щоби дослідити улюблені місця тарпонів, як наприклад, в затінку мостів. Він занотовує кількість і розміри риб. За його словами, багато факторів загрожує цій одній з найстарших і найбільших океанських риб. Одним з чинників є видобуток маленьких креветок – найулюбленішої їжі тарпонів: «Сьогодні видобувається 250 тисяч тонн таких креветок. До того ж ми забруднюємо навколишнє середовище, знищуємо їх середовище, так що тут є сукупність факторів». Дякуючи своїм дослідженням, професор Алт тепер має інформацію, завдяки якій, можливо, буде зупинено зникнення риби. Професор встановив, що тарпони можуть пропливати великі відстані в пошуках найкращої для них температури – двадцяти шести градусів за Цельсієм. З Флориди вони здатні проплисти до двох тисяч кілометрів на північ чи на південь. Марґарет Міллер - дослідниця коралів при Національній службі визначення морських рибних ресурсів – зазначає, що підвищення температури океанів ставить під загрозу багато різновидів флори і фауни, в тому числі і тарпонів: «З цим порушаться використовувані тваринами сигнали, наприклад, для початку міграції, і це також вплине на велику кількість живності». Професор Алт каже, що після десятиріччя досліджень він щойно почав розуміти тарпонів, які пережили зникнення динозаврів, але чиє майбутнє опинилось під загрозою під впливом діяльності людства.
E-mail
вислати на принтер
