Американський журналіст цими вихідними здійснив сміливу втечу від бойовиків Tалібану. Репортер газети Нью-Йорк Таймс Девід Род був викрадений в Афганістані і тримався в заручниках більше семи місяців. У листопаді Девід Род їхав на інтерв’ю з лідером талібів, яке мало відбутися неподалік Кабулу. Втім, по дорозі його викрали бойовики. Розповідає Білл Келлер – виконавчий директор Нью-Йорк Таймс. «Перед своїм від’їздом він залишив нам записку, в якій давав інструкції щодо того, що ми маємо робити у випадку, якщо він не повернеться». Сорока-однорічного заручника утримували в горах на афгансько-пакистанському кордоні – регіоні, який досить часто піддається обстрілам з боку американських сил. Газета Нью-Йорк Таймс намагалася не розголошувати факт викрадення свого працівника, побоюючись, що це може спричинити ще більшу загрозу життю журналіста. Втім в газеті до моменту його втечі не знали, чи живий досі він. Як каже виконавчий директор базованого в Нью-Йорку Комістету захисту журналістів Джоул Саймон, нерозголошення факту викрадення Рода було для газети певною дилемою. «Я знаю, що Таймс потрапила у досить складну ситуацію адже основна функція преси, з одного боку, це – інформувати, а з іншого – їх працівникові могла загрожувати ще більша небезпека. Тож вони мусіли знайти золоту середину». Автор книжки «Насіння терору» Гретчен Пітерс також працювала в тому регіоні. Вона каже, що історія Девіда була досить типовою: його викрало місцеве бандитське угурповання в Афганістані і він був проданий бойовикам. Згідно з повідомленнями «Нью-Йорк Таймс», Род утік перелізши через загорожу табору, де він утримувався на півночі Пакистану. Потім він почав шукати за допомогою і натрапив на пакистанських війскових, які згодом доставили його на американську військову базу у Баграмі. Для Рода це викрадення є не першим. У 1995 році серби кинули його у в’язницю і допитували протягом десяти днів після того, як він викрив масові вбивства у Боснії, за що згодом отримав пуліцерівську премію. Всього за два місяці до останнього викрадення Род одружився. У своїй заяві його рідні говорили: «Щодня протягом цих семи місяців ми не втрачали надії і молилися, щоби він повернувся». Під час всього періоду утримання Рода в заручниках його дружина час від часу бачила відео, які доводили, що він живий.
E-mail
вислати на принтер
