Президент Обама оголосив початок нової реформи, яку він планує провести найближчим часом. Мова йде про комплексну реформу системи охорони здоров`я. План Обами вже викликав бурхливу реакцію в суспільстві, як позитивну так і вкрай критичну. Президент Обама оголосив початок нової реформи, яку він планує провести найближчим часом. Мова йде про комплексну реформу системи охорони здоров`я, зокрема медичного страхування. Саме страхування, якого навіть не мають 46 мільйонів американців, є одним із основних пунктів витрат американської родини та тягарем для підприємств, які частково оплачують медичні страховки своїх працівників. То ж президент Барак Обама, дотримуючись своєї передвиборчої обіцянки, запропонував план реформи медичної галузі. Пропозиції президента викликали палкі дебати. Однак, з погіршенням стану економіки, кількість американців без медичного страхування зростає, і проблема вимагає негайного вирішення, вважають у Білому домі. Вже понад 10 років сестра Мері безкоштовно допомагає хворим бездомним та бідним у клініці в містечку Джексон у штаті Міссісіпі. Останнім часом роботи у неї значно додалося. Щодня до лікарні приходить все більше людей, які втратили роботу, а з нею і медичне страхування. Як каже медсестра Мері Трініта Едінґтон, у клініці помітили збільшення, коли почала падати економіка і люди дуже збентежені, коли приходять перший раз. Деніел Чизм втратив роботу на заводі постачальнику Дженерал Моторс кілька місяців тому. Йому запропонували страхування за 800 доларів на місяць, що дорівнює його допомозі з безробіття. Він каже, що не міг за неї платити. Тож Барак Обама запропонував план, який повинен допомогти таким людям як Деніел. Днями президент пояснював свій план членам Американської медичної асоціації. Обама назвав існуючу медичну систему бомбою сповільненої дії для економіки та федерального бюджету: «Якщо ми не виправимо нашої системи охорони здоров’я, Америка може опинитися в такій ситуації, як Дженерал Моторс – витрачатиме більше, отримуватиме менше і врешті збанкрутує». Президент переконаний, що медична опіка може стати дешевшою і доступнішою, якщо буде запроваджено державне страхування, яке працюватиме паралельно з приватними компаніями. Його мета застрахувати ті 46 мільйони американців, які не мають страхування і не можуть придбати його у приватних компаній. Це, на думку президента, посилить конкуренцію і змусить страхувальників не завищувати свої ціни. Втім пропозиція Обами відразу породила критиків. Серед них - сенатор-республіканець Джон Кайл: «Працедавці, побачивши, що для них значно дешевше страхувати своїх працівників через цей урядовий план, переведуть їх із медичного страхування у приватних компаніях на державне». Приватні компанії не в захваті від ідеї адміністрації і попереджають про проблеми, які вона може викликати. Президент об’єднання страхувальних компаній Керен Іґнані каже: «Це призведе до банкрутства усіх провідних лікарень у США. Оскільки програма працюватиме за державними розцінками, які вже завдають лікарням фінансового удару». Однак, в адміністрації вважають, що, навпаки, зекономлять лікарням гроші. Адже тепер лікарні зобов’язані надавати хворим допомогу незалежно від того, мають вони страхування, чи ні. Як правило, до лікарні хворі без страховок приходять в останній момент із запущеними хворобами, і витрати на їх лікування падають на бюджети лікарень. Висока вартість медичного обслуговування – це одна з причин, чому Обама ініціював реформу. Лікарі кажуть, що їхні послуги коштують дорого, частково тому, що їм доводиться вдаватися до зайвих діагностичних процедур, оскільки вони бояться судових позовів пацієнтів, які звинувачують їх у помилках при лікуванні. Барак Обама хоче захистити лікарів від безглуздих судових позовів, утім вважає, що в окремих випадках пацієнти мають право через суд вимагати компенсації від лікарів: «Я не думаю, що треба обмежити розміри відшкодувань за помилку лікаря, оскільки я особисто вважаю, що це несправедливо щодо людей, які постраждали через дії лікаря». Лікарі майже одностайно виступають за реформу медичної системи, однак сумніваються щодо плану державного страхування. «Це не означає, що ми проти. Ми просто хочемо поговорити про інші можливі варіанти» - каже лікар Ненсі Нельсон. За підрахунками адміністрації, на реформу системи охорони здоров’я буде необхідно один трильйон доларів. Частину цих грошей президент прагне зібрати за рахунок збільшення податків для багатих верств населення. Барак Обама також переконаний, що решта суми назбирається завдяки економії на медичних витратах в інших соціальних програмах. Однак, республіканці не вірять у план президента. Вони запропонували альтернативний план, і обіцяють боротися проти пропозицій адміністрації демократів. Позицію опозиціонерів озвучив лідер республіканської меншості у Палаті представників Джон Бейнер: «Ми вважаємо, що наш план є великим покращенням теперішньої системи охорони здоров’я, який коштуватиме значно менше, аніж той, який пропонує адміністрація». Однак, якщо у 90-х роках президенту Біллу Клінтону не вдалося реформувати систему охорони здоров’я, то тепер в руках демократів як Білий дім, так і обидві палати Конгресу. Суспільство, подобається йому план президента чи ні, погоджується, що потреба реформи назріла. Тож Барак Обама не безпідставно очікує побачити законопроект про реформу на своєму столі вже цієї осені. А поки у Вашингтоні тривають політичні баталії, сестра Мері продовжує щодня допомагати хворим. Щоправда, робити це з кожним днем стає все важче.
E-mail
вислати на принтер
