Президент Обама підписав закон, який надає Адміністрації з контролю за харчами та ліками США повноваження регулювати, що у свій продукт кладуть тютюнові компанії, як вони його оформлюють та рекламують. Президент Барак Обама каже: «Я гордий, що Палата представників та Сенат відповіли швидко, і одностайно прийняли цей закон, який захистить наших дітей та покращить здоров’я наших громадян». Президент Обама сам, за його зізнанням, бореться – здебільшого успішно - з цією згубною звичкою. За його словами, він кинув палити на дев’яносто п’ять відсотків, ніколи цього робить у присутності родини і не курить кожного дня. Він визнає, що іноді «зривається». Обама каже, що для нього прийняття цього закону - справа особиста і застерігає молоде покоління від повторення його помилки. Новий закон дає уряду повноваження регулювати маркетингову політику тютюнових компаній та виробництво цигарок. Президент Обама стверджує: «По десяти роках сперечань ми нарешті отримали перемогу. Цей закон є ознакою справжньої зміни настроїв у Вашингтоні». Закон обмежує рекламу цигарок, розраховану на молодих людей. Вимагає від компаній збільшити на пачках шрифт попереджень про шкоду паління та забороняє цигарки зі смаковими добавками – такими, як наприклад, мандарин чи м’ята - що, за словами фахівців, приваблюють переважно дітей. Крім того, закон не дозволяє використання таких термінів, як «облегшені» чи «м’які», що може ввести споживача в оману щодо шкідливості паління. Виробники тепер будуть зобов’язані позначати всі складники, що містяться у цигарках. Прихильники закону кажуть, що він допоможе врятувати життя 400 тисяч людей, які помирають кожного року від хвороб, пов’язаних із палінням. За прогнозами фахівців, новий закон має зменшити кількість неповнолітніх курців на 11 відсотків та дорослих – на 2 відсотки вже у 2019 році. Виробники та законодавці від штатів - економіка яких залежить від тютюнової галузі - боролися проти прийняття цього закону понад десять років. На думку сенатора Ричарда Бера: «Сенат зробив велику помилку. Прийняття цього закону - не в інтересах громадськості». І напевно не в інтересах тютюнових компаній, які зазнають подвійного удару. По-перше, їм зв’язують руки, а відтак примушують за це ще і платити. Адже, всі витрати, пов’язані з регулюванням їх діяльності урядом, будуть покриватися із власної кишені тютюнової індустрії. Кожна компанія у залежності від її частки на ринку, повинна буде сплачувати додаткові річні збори. А це, за прогнозами, становить 85 мільйонів доларів цього року. За десять років ця цифра має зрости до 700 мільйонів. Інший важливий аспект проблеми: що робити фермерам, які десятиліттями - з покоління у покоління - вирощували тютюн? Адже з прийняттям численних обмежень та заборон, попит на їхній продукт значною мірою упав. І страждає, у першу чергу, малий бізнес. Деяким з них довелось піти на компроміс, взявши гроші від місцевих урядів і зобов’язавшись не вирощувати тютюн. Інші - відмовляються залишати свою справу. Фермер Франклін Вуд каже: «Деякі, а зокрема люди мого віку, скористались нагодою, та взяли компенсацію. Для них, як і для мене, це великі гроші. Але у мене є своя філософія і я не поступлюся своїми принципами - не продам своєї свободи». За законом, фермери, які скористалися субсидіями, не лише не можуть вирощувати тютюн, але і не мають права надавати свої приміщення для збереження врожаїв інших. Тому господарства попросту стоять порожніми, а це означає зникнення робочих місць. Джо Янґ каже, що він завжди тяжко працював і ніколи не боявся роботи. «Не так вже багато залишилось тих, хто насправді може це робити. Ми вимираюча професія», - з гіркотою визнає він. Утім тютюнові компанії зброї поки що не складають. Вони вже оголосили про свій намір оскаржити у судовому порядку обмеження на рекламу цигарок, стверджуючи, що такі дії уряду – це ніщо інше, як порушення конституційного права на свободу слова.
E-mail
вислати на принтер
