Четвертого липня Сполучені Штати святкуюють національний День незалежності. З часу створення американської держави минуло 233 роки. У 1776-му році засновники нації підписали Декларацію про незалежність від Британської імперії, після чого захистили своє право на суверенітет під час революційної війни. З того часу це свято відзначається в США як день патріотизму і вшанування пам’яті тих, хто загинув за свободу своєї землі. Філадельфія займає особливе місце в історії Сполучених Штатів. Саме у цьому місті 233 роки тому представники 13 штатів проголосили незалежність від Великобританії. У ці дні тут особливо людно. Дзвін свободи є ще одним важливим символом американської незалежності. Уперше він зазвучав 8-го липня 1776-го року, знаменуючи початок публічних обговорень Декларації про незалежність. У ці дні вся країна вкривається у кольори національного прапору – білий, червоний і синій. Навіть у маленьких містечках, далеко від столиці, люди згадують тих, хто виборов цю незалежність. Крім патріотизму, для більшості американців – 4 липня асоціюєтсья з часом феєрверків, парадів і пікніків у колі родини та друзів. Втім цього року багато американських міст внесли корективи у програми святкування. Через брак коштів, відміняються місцеві паради і фейєрверки. У містечку Лонскрест святкового салюту не буде вперше за 94 роки, місто не знайшло для цього 30 тисяч доларів. Не надто активно цього року продається піротехніка для домашніх салютів. Щоб хоч якось привабити покупців, власник одного з магазинів в у штаті Вашингтон, запросив до собе продавцями симпатичних дівчат у бікіні. І хоч місцеві жителі дещо критично сприйняли такий маркетинговий хід, продажі у магазині пішли краще. А ось де не бракуватиме цього дня святкового настрою і фейєрверків – так це у столиці США – Вашингтоні. Місто активно готується до проведення великого концерту, на галявині перед Капітолієм. А тисячі людей з’їжджаються з усіх усюд, щоб на власні очі побачити головний салют країни. Зрештою, кажуть вони, за понад 200 років існування Америка пережила багато криз, переживе і цю.
E-mail
вислати на принтер
