Багатодітність – квиток у світ таблоїдів і реаліті-шоу?
Голос Америки Вашингтон - 15:05 EDT 18/10/2009
У Сполучених Штатах – великі родини не рідкість. Тут існує один із найвищих рівнів народжуваності серед розвинутих країн. Одна жінка в середньому народжує понад три дитини. Існують тут і надзвичайно великі родини, які викликають інтерес у публіки та стають героями реаліті-шоу про своє життя. Одним із прикладів цього є передача «Джон і Кейт плюс 8», яка стежить за повсякденним життям сімейної пари та їх вісьмох дітей. Такі родини, зрозуміло, стають знаменитостями. Але чи можуть двоє батьків виховати таку велику кількість дітей і чи участь у телешоу приносить цим родинам користь чи шкоду? Стрес, суперечки, життя у всіх на очах поставили Джона і Кейт – батьків вісьмох дітей – на грань розлучення. Дев’ять років тому в їхній родині народились двійнята, а ще через чотири роки – шестернята. Їхнє життя минає перед телекамерами. Вони – герої передачі «Джон і Кейт плюс 8». Тепер батьки вісьмох дітей розлучаються – і так само у всіх на виду. Звичайно, виникає питання – чи не підірвала родинну стабільність безперервна присутність телекамер? Доррі Лінн, родинний психотерапевт, вважає, що такий спосіб життя є неприродним для дітей: «Вони стали зірками. Де б вони не йшли, вони привертають увагу. Діти постійно перед телекамерами. Вони працюють. Ці діти – працюють. Якщо подумати, то це – порушення закону про заборону дитячої праці. Цих дітей експлуатують для потреб батьків. Чи так повинно бути? Ні!» Ганна Кілі також працює психотерапевтом. Крім цього, вона є ведучою нового реаліті-шоу «Ганна, на допомогу!» Впродовж двох днів Кілі дає корисні поради жінкам, які не можуть впоратися зі своїми обов’язками матері та домогосподарки. За її словами, ця програма відрізняється від більшості реаліті-шоу тим, що її метою є допомога. Вона пояснює: «Моя мета є не в досягненні слави і фінансового успіху. Я намагаюся надихнути жінок-матерів. Підняти престиж материнства на той високий рівень, на який воно заслуговує». Кілі, дружина і матір сімох дітей, наголошує, що вона дотримується власних порад: «Мені постійно доводиться розставляти пріоритети. І для мене завжди найважливішим є час, проведений з родиною, зайняття з дітьми і робота по дому. Якщо тут чогось недогледіти, то, все розвалиться». Усі діти допомагають по дому. Кілі вчить їх дома сама. І ще лишається час на ігри, на щирі розмови, а в неї – ще й енергія писати книжки і вести телепередачі. Але психотерапевт Доррі Лінн вважає, що багатодітним родинам потрібно більше, ніж поради та самовіддача батьків. Вона каже: «Тут або старші діти перетворюються на таких квазі-батьків, або мудра родина будує систему підтримки, наприклад, вони стануть частиною релігійної громади. Жодні двоє батьків не здатні задовольняти всі потреби маленького племені». Як вважає психотерапевт Дорі Лінн, родини в центрі уваги мас-медіа повинні чітко дотримуватись своїх пріоритетів. А це – за її словами – починається з батьків: «Ми безумовно живемо в світі, де багато людей переконані, що поява на телебаченні чи участь в реаліті-шоу забезпечує добробут та славу. Якась правда в цьому є. Але проблема полягає в тому, що телебачення стає важливішим від батьківства, від родини». В той час, коли Джон і Кейт та їх восьмеро дітей перетворилися на поживу для таблоїдів, Лінн погоджується, що за певних умов все-таки можливо ростити здорову багатодітну родину перед телекамерами.
E-mail
вислати на принтер
